Дайджест
сценариста
Тут зібрані ключові принципи сценарної майстерності — без зайвих слів, лише те, що справді впливає на якість сценарію.
Тут зібрані ключові принципи сценарної майстерності — без зайвих слів, лише те, що справді впливає на якість сценарію.
Класична тричастинна схема — не обмеження, а орієнтир. Перший акт встановлює правила світу, другий ламає рівновагу, третій розв'язує конфлікт. Відхилення від цього шаблону вимагає усвідомленого рішення.
Глядач слідкує за персонажем, якого розуміє, навіть якщо не погоджується з його вчинками. Чітка внутрішня потреба і зовнішня мета — обов'язкова пара для кожного головного героя.
Персонажі рідко кажуть те, що думають. Підтекст — це розрив між словами і справжнім наміром. Сильний діалог завжди несе два рівні: буквальний і прихований.
Сценарій пишеться у специфічному форматі — Courier 12pt, суворі відступи, чіткі позначення сцен. Це не умовність, а стандарт індустрії, який дозволяє продюсерам, режисерам і акторам швидко орієнтуватися в тексті.
Кожна сторінка сценарію приблизно дорівнює одній хвилині екранного часу. Це означає, що повнометражний фільм — від 90 до 120 сторінок. Короткометражка на 10 хвилин — 10 сторінок. Знаючи це, легше планувати темп.
Починати слід не з першої сцени, а з розуміння центрального конфлікту. Що саме стоїть на кону для головного персонажа? Без відповіді на це питання структура розсипається.
Формат і практика
Кожна сцена у сценарії починається з рядка локації — INT. або EXT., назва місця, час доби. Далі йде опис дії: короткий, теперішній час, без внутрішніх монологів персонажів.
Ім'я персонажа перед реплікою завжди по центру і великими літерами. Ремарки — у дужках під іменем, лише коли без них зміст репліки незрозумілий.
Читати детальніше у блозіINT. КУХНЯ — РАНОК Оксана стоїть біля вікна. Тримає чашку, але не п'є. ОКСАНА Ти вже вирішив? Павло не відповідає одразу. Дивиться у підлогу. ПАВЛО Я думав про це всю ніч.